Ангел с демонским сердцем

Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
BeOn
Ещё…↓вниз
 


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

Ангел с демонским сердцемПерейти на страницу: 1 | 2 | 3 | следующуюСледующая »


понедельник, 11 июня 2018 г.
Бросая вызов сожалению, Забыв о собственной душе, Ты обрати своё... Luna Dark 20:29:44
Бросая вызов сожалению,
Забыв о собственной душе,
Ты обрати своё внимание
На крик в её немой глуши...
­­
Прoкoммeнтировaть
суббота, 9 июня 2018 г.
Ищу друга в вк для частого общения... Luna Dark 18:14:14
Ищу друга в вк для частого общения в полуролевом стиле. Как можно меньше пошлостей, немного романтики и поддержка с обоих сторон(обнимашки и прочее в подарок). За ссылкой в лс
Прoкoммeнтировaть
вторник, 29 мая 2018 г.
Ку-ку Luna Dark 14:59:49
У кого есть арты/фото с парнями, похожими на Влада?
­­ ­­
комментировать 2 комментария | Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 6 мая 2018 г.
Help please! Luna Dark 07:05:39
Господа беоновцы, помогите пожалуйста найти похожих песенок. Спасите бедного меломана!https://yo­utu.be/5urr8zt9x6c
Прoкoммeнтировaть
суббота, 5 мая 2018 г.
Help please! Luna Dark 21:59:36
Господа беоновцы, помогите пожалуйста найти похожих песенок. Спасите бедного меломана!https://yo­utu.be/5urr8zt9x6c
Прoкoммeнтировaть
среда, 25 апреля 2018 г.
Ещё стишки Luna Dark 20:11:53
Лунный обелиск сияет словно серебро
На чёрном блюде в маленький горох.
Но красота сия исчезнет очень скоро,
Как только ступит солнце на утра порог.
* * *
Во тьме прекрасной, ночи дочке,
В тумане сизом и густом,
Плывёт луна в небесной лодке
Под тонким туч покрывом.
* * *
Под пенье птиц рождается наш день,
Тьмы пелену в момент разрывая.
А ночь - хозяйка, ей не лень,
Каждый раз черноту сшивает.
Прoкoммeнтировaть
Стишок Luna Dark 20:10:42
Весна пришла, летают мыши,
Снег падает последний с крыши.
На клумбах первые цветы растут
И кот, тот ловелас, и там, и тут.

И птицы песни запевают вновь
Про жгучую к теплу любовь.
Но снег вернулся и мороз,
Перегубив десятки алых роз.

Природа плачет от погоды,
Погибели её народа,
Но солнце вновь блестнуло нам,
Вопреки всем ожиданиям.
Прoкoммeнтировaть
суббота, 10 февраля 2018 г.
старая работа №2 Luna Dark 15:42:33
Розділ 1. Газета
«Сьогодні, 19.09.2047, наша команда журналістів з газети «НПО» (Новини Полтавської області) навідали «Академію вищих мистецтв». Нажаль, ми не змогли здобути нічого цікавого, але трішки інформації про цей навчальний заклад ми дізнались.
Будівля академії складається з п’яти поверхів і якщо вірити плакатам, у минулому році святкували трьохсотліття. Отже, вона і справді побудована в 1846 році.
Коли наша команда проходила по коридору 2 поверху нас зустріли двоє «близнюків». Обидва мали бірюзові очі та чорне волосся. Охоронці оповістили в один голос: «На території академії фото та відео зйомка заборонені. Або ми видаляємо всі ваші здобутки, або камери залишаються тут. Однак, у будь-якому випадку ви йдете і не повертаєтесь. Обирайте.» Звісно ми сказали, що матеріали залишаться у нас, адже вони дуже цінні. Почувши нашу відмову ці хлопець з дівчиною синхронно, ніби по велінню чарівної палички, відібрали наші камери і видаливши всю інформацію, віддали назад. По правді кажучи, вони діяли так, ніби мали один розум на двох. Далі нас в прямому сенсі випровадили за межі закладу і замкнули ворота – єдиний вхід.»
Дівчина з захватом перечитувала статтю. Невже вона справді читає про «Темну академію» в Фіенд-Спіріттауні (fiend – демон, spirit – привид, town – місто)?! Безліч легенд ходило по околицях про цей таємничий заклад.
Місту всього лише 7 років, однак життя розвивається дуже швидко. Раніше тут було декілька будинків мисливців, як вважалося на вампірів. Однак, у 1746 році граф Коранський побудував для себе замок, оточений садом із білих, чорних та червоних троянд. І щоб його діти, яких було 20 не їздили на навчання до сусідньої школи, він побудував «Академію Вищих Мистецтв» (АВМ). Згодом, там почали гризти граніт науки інші діти заможних панів. Через це навколо замку утворилося невелике поселення, яке витіснило мисливців з їхньої законної території. За це через 10 років (у 1760) будинок графа та інших багатіїв спалили. Однак, АВМ продовжує працювати до сьогодні. У 2040 році сюди почали масово приїжджати нові жителі, що перетворили купку давно згорівши замків на справжнє сучасне селище. Яке за розвиненість називають містом. Старі люди говорять, що знаходитись там небезпечно для життя. Адже за плітками у Фіенд-Спіріттауні живуть лише вампіри, привиди та демони.
Юна леді не вірила в ці байки, однак її завжди манило все незвідане та містичне. Тому вона, заочно навчаючись у 10 класі вже працювала в обласному детективному агентстві Містичним Детективом. Ця професія вважалася не дуже важливою, однак всіх екстрасенсів винищили в 2030 році за підозрою в сатанізмі і займатися всіма таємничими розслідуваннями було нікому. Тому на цю посаду брали навіть підлітків, але лише тих, хто добре мислив нестандартно і логічно.
Дівчина крутилася на шкіряному офісному кріслі, їздячи по кімнаті. Всі стіни якої були заклеєні вирізками з газет про вампірів, демонів, фантомів та АВМ. Раптом на екрані ноутбука висвітилось повідомлення:
«Дорогий детективе, для вас є нове доручення. Навіть два, на вибір: Перше, в області щоденно безслідно зникають 2 відмінники, що лякає учнів і вони не хочуть вчитися, щоб не застати цієї участі. Друге, з’ясуйте хто і як навчається в АВМ.
Відправте мені до вечора, якою справою ви будете займатись»
Еліза впала в роздуми, адже обидві загадки були цікавими. Однак побувати в Академії Вищих Мистецтв – це її мрія, від якої не хотілося відмовлятися. Тож дівчина відіслала відповідь директору агентства про початок роботи над другою справою. Еліза почала шукати, що потрібно для вступу до АВМ і гугл дав їй просту відповідь: « Для вступу необхідно прийти до академії (в будь-який день, окрім неділі) з 9:00 до 12:30 з документами на ініціалізацію особи та пройти співбесіду з директором, який визначить, чи достойні ви навчатись в Академії Вищих Мистецтв. Також це академія-інтернат, де учні проживають в гуртожитку і не мають права покидати місто під час навчального року.». Хоч це і означало, що Еліза не здасть справу до кінця травня, але мрія є мрія, тим паче, коли вона стосується роботи.
Розділ 2.
О 9:01 під воротами академії стояла дівчина в ніжно-блакитній сукні. Тендітні ручки в кружев них печатках тримали сумку з документами. Її біляве, майже серебряне волосся розвівалось на ранковому вітрі, а світло-блакитні, наче прозорі очі дивились на світ крізь окуляри з рожевим склом. Раптом Еліза побачила, як до неї збоку навчального закладу йде незнайомка, що ідеально підходила під опис «близнюків».
- Доброго дня. Чим я можу Вам допомогти?
- Доброго дня. Я прийшла щодо навчання в Академії. Чи можу я пройти до директора?
- Авжеж, ходімо.
Незнайомка відкрила ворота і ввічливо запросила гостю пройти всередину. Увесь шлях до академії тягнувся через сад з багатьма кущами троянд та безліччю різноманітних видів дерев. Приблизно через 200 метрів дівчата підійшли до АВМ. Будівля була дійсно величезна і незважаючи на великий вік досі білосніжна та «новенька». Вони увійшли всередину скрізь гігантські двері з темного дерева та з позолотою на різьбленій ручці. На першому поверсі, як зрозуміла Еліза, знаходилась їдальня, оскільки там сильно пахло чимось смачненьким. Як виявилось кабінет директора також знаходиться на цьому ярусі. Незнайомка відкрила двері до нього і безслівним жестом запросила увійти.
Кімната була оформлена в стилі давніх маєтків. Темний стіл стояв завалений паперами. Стара дерев’яна шафа заставлена книгами Вільяма Шекспіра, О.Генрі, Вальтера Скотта…Сам директор також був вдягнений в костюм, зшитий на манер графського: червоний піджак розшитий срібними нитками, такі ж брюки та чорна сорочка.
- Доброго дня, юна леді . Що привело вас сюди?
- Доброго дня. Я хочу навчатись в Академії. Чи це можливо?
- Авжеж, сідайте, - директор галантно

Перший день навчання обіцяв бути цікавим, тим паче, коли Еліза не ходила до школи вже два роки, адже навчалась дистанційно. За словами Лани клас «VIP-4», в якому вона буде навчатись знаходиться на четвертому поверсі, четверті двері.
Дівчина так задумалась, що не помітила як зіштовхнулась із кимось. Всі книги розсипались по підлозі а сама Фантом почала їх нервово збирати.
- Пробачте, я трішки задумалась.
– Це ви мене пробачте. Я така ґава.
Еліза побачила перед собою рудоволосу дівчину з яскравими зеленими очима своїх років.


Підказки
Розташування
-1 поверх Вампіри
0 поверх Перевертні
1 поверх Їдальня, директор, туалет
2 поверх Демони
3 поверх Духи, Відьми, Чародії
4 поверх VIP клас
5 поверх Бібліотека

Форма
-1. Чорно-червона
0. Сіро-синя
2. Чорна
3. Сіро-блакитна
4. Біла
комментировать 1 комментарий | Прoкoммeнтировaть
старая работа №1 Luna Dark 15:41:13
Розділ 1. Початок історії
У скромно вбраній кімнаті сиділа юна леді, що читала книгу. Її чорне волосся *1 спадало темними хвилями на плечі. А допитливі блакитні оченята*1 швидко перебігали по рядках.
За вікном давно буяло літо, але Софія не хотіла йти на вулицю. Адже у неї не було з ким провести цей теплий час канікул. Кращими друзями для дівчинки стали книги*2! Саме зараз вона читає історію про янголів та демонів*3, про битви за душі людей та про кохання між представниками цих двох рас.
Раптом у дверях з`явилася мати дівчини:
- Сонечко, ти досі читаєш? Не набридло? Увесь день сидиш у будинку. Я звісно розумію, що ти хочеш бути різнобічно розвиненою особистістю, але мабуть це вже занадто.
Софія підвела очі на свою неньку:
- Мамо, ти не розумієш, наскільки цікавими бувають книги. Ти поринаєш у них, ніби в океан нових знань, у світ небаченого і неможливого. Під час цих занурень просто не помічаєш, чи день, чи навіть ніч надворі.
Вислуховуючи доньчину лекцію, мама присіла поруч на ліжко і ніжно обійняла своє єдине дитя:
- Моя ти мрійниця. До речі, навіщо я до тебе прийшла? – Єва почала перебирати свої білосніжні локони, намагаючись згадати мету приходу: - Точно, вже 9 годин вечора, час спати.
- Гаразд, мамо. Солодких снів.
– І тобі моє сонечко.
Єва вимкнула світло і закрила двері, щоб в разі нежданих гостей*4 дівчині нічого не заважало спати.
Розділ 2. Сон
Щойно мати вийшла, Софія почала вмощуватися по-зручніше і миттю заснула. Дівчина гадала, що зараз їй насниться історія, яку вона читала, або якась фантастична казка з нею у головній ролі, але сновидіння - це, напевно, створіння жіночого роду, ніколи не знаєш, що буде цієї ночі. (Подальші події описані від імені Соні)
Знову школа, знову цей набридливий клас, що не дає мені жити. Я сиджу за своєю третьою партою і намагаюсь почитати, але вони галасують так, що чутно на всю школу.
– Може досить? Угомоніться, краще до уроку підготуйтесь, а не бігайте, ніби стадо бізонів!- мовила я, але враз зрозуміла, що бовкнула зайвого. Всі двадцять пар очей повернулись у мій бік і почали грізно свердлити мене поглядом.
– О, яка радість. Це ж наш темний янгол*5 – Софія. Що, нарешті голос з`явився? А то ти з нами і не розмовляєш, лише з учителями та книгами, - почала своє підколювання Поліна Сидоренко, вожак зграї бігунів 9 класу.
– А з вами і розмовляти немає про що. Навіть таблиці множення досі половина не знає. Ви тільки бігати вмієте.
- Ах так! – Полька*6 вкрай розізлилась: - Я про тебе татку розповім. Він, до речі, у мене мер.
Мені стало якось смішно. Нам вже по 15 років, а вона збирається батьку жалітись. Помітивши мою посмішку, Полька розгнівалась ще більше, хоч здавалось, що вже немає куди сильніше:
- Ви тільки погляньте. Вона ще й сміється, яка нахаба!
Я тільки хотіла заперечити, як в той же момент всі почали підтакувати Польці і підходити до мене впритул. Я гадала, що мене вб`ють на місці, але раптом відчула, що хтось почав штурхати мене за плече і враз прокинулась.
Переді мною стояла мама, що намагалася підняти мене з ліжка. З боку кухні відчувався запах горілого і я запитала:
- Що сталося? – потім я й сама почала швиденько вставати.
- Пожежа! Мерщій, потрібно вибиратися! – мама потягла мене до вікна, вона була вкрай стривоженою: - Стрибай, я за тобою.
Звісно я послухала маму і стрибнула. Ми живемо на 2 поверсі і такий стрибок не має забрати життя, але покалічити все ж може.
Я приземлилася на траву, однак втратила свідомість. Останнім, що я побачила була мама.
Розділ 3. У лікарні
Після раптової пожежі Софія потрапила до лікарні з незначними подряпинами та декількома синяками. Не встигла вона й оговтатись, як прийшов лікар:
- Як ваше самопочуття?
- Все добре. А де моя мама?- Соня почала нервово згадувати, що було останнім: «Мама стрибнула за мною…хм…Точно, вона відштовхнула мене від каменя, на який я летіла, а сама впала на нього».
- Якщо ти хочеш її побачити, то гаразд. Із твоїм здоров`ям начебто все гаразд, гадаю, ти можеш з нею зустрітись.
Софія покрокувала за лікарем, що вийшов з палати в коридор. Прохід був дуже довгим і здавалось тягнувся аж до Харкова. Всі стіни пофарбовані в білий колір, однак його було майже не видно за сан бюлетенями. Лікар показав на палату №13*7 і пропустив дівчину вперед. Зайшовши всередину вона побачила Єву, що лежала ледь жива на ліжку, під`єднана до різних приладів, котрі перевіряли пульс, серцебиття, тощо. Її колись блакитні очі геть потьмяніли, а волосся вже не було настільки блискучим та життєрадісним, як завжди. Соня пулею підлетіла до матері. Вона розуміла, що мамин стан вкрай тяжкий.
Єва тремтячою вільною рукою гладила донечку по щоці. Їй важко давались будь-які дії, однак вона мала передати свою останню волю:- Сонечко, запам’ятай ці слова на все своє життя: «Живи, наперекір всьому!»*8.
Прилад запищав зловісне «пі». Серце зупинилось. Єва відійшла у вічний сон. Лікарі почали швидко приводити її до життя, однак ніщо не допомогло. Вороття зі світу мертвих немає*9. Дівчину відвели до її попередньої палати. Медсестри не відпускали її ні на крок, адже в такому тяжкому стані людина могла зробити що завгодно, навіть самогубство.
Сльози покотились по щоках. Соня знала, що лишилась одна: батька вона ніколи не знала, а мати щойно померла. В душі та голові коїлось щось надзвичайне: роїлись тисячі думок та спогадів, мільйони облич згадувались. Одним із них було давно знайоме та майже рідне обличчя Євиної подруги Катерини Мари*10.
Ця жінка не один раз повторювала, що Софія може звертатись до неї за допомогою будь-коли. Дівчина витягла з кармана телефон, який незрозумілим чином з’явився там і набрала номер. Гудки йшли нестерпно довго, але нарешті трубку взяли.
- Привіт, Сонечко. Чим можу допомогти?
- Тітонько Катерино, приїдьте, будь ласка.
- Авжеж, дорогенька. А ти де?
- Я в 13 лікарні мені конче потрібна ваша допомога.
– Через п’ять хвилин буду.
Катерина кинула трубку і схоже помчала на допомогу. Менше ніж за обіцяний час Мара з’явилась разом зі своєю дочкою Дариною.

Примітки
*1. У батька Софії темні волосся та очі, у в матері – світлі. Тому у дівчини доволі рідкісна зовнішність.
*2. Зараз діти не дуже люблять читати, але Соня – виняток.
*3. Протистояння, яке ще не раз буде з`являтись у творі.
*4. Особистості «гостей» ви дізнаєтесь пізніше.
*5. Таке прізвисько Софії дали за янгольські очі та волосся кольору воронячого крила.
*6. Головна героїня ненавидить Поліну, тому називає її (заочно) згрубілою варіацією імені.
*7. Число, що переслідує Софію
*8. Доволі актуальний вислів, що ще появиться у подальшій історії
*9. Правдивість цього вислову ми ще перевіримо
*10. Мара - давньослов’янська богиня мороку та пітьми, дочка Чорнобога.
Прoкoммeнтировaть
вторник, 9 января 2018 г.
Книга Мрака. Глава первая. Боль Luna Dark 21:24:52
- Не бей, пожалуйста...остано­вись...прошу... - её голос притих, дыхание почти не было слышным. Он замер, осматривая жертву, которая без сил спустилась на пол, оставляя за собой алый след на стене. Синяки и царапины густым кружевом покрывали её бледную кожу. Тёмные длинные волосы широкими локонами падали на плечи. Большие глаза, несколько минут назад ещё полные страха, были закрыты. Уста утратили свою нежность, окрасились в тёмный цвет крови. Аристократично ровная спина согнулась от боли, вжавшись в угол комнаты... Он ушёл... Он был доволен... Через несколько часов она откроет глаза, но его не будет рядом, она уйдёт оттуда, попытается забыть его, но...он найдёт её и всё начнётся заново.
Прoкoммeнтировaть
пятница, 1 декабря 2017 г.
Пишите комментарии Luna Dark 20:44:43
http://beon.ru/tests­/1119-422.html
Прoкoммeнтировaть
пятница, 1 сентября 2017 г.
Помогите Luna Dark 20:16:30
Что написать на месте пропуска? Точнее о чём? В комментариях картинка
комментировать 12 комментариев | Прoкoммeнтировaть
среда, 14 июня 2017 г.
История сегодняшнего утра Luna Dark 12:03:27
Возле банка стоит девушка лет 27-30. Глаза безумно выпученны, руки трусяться, ноги подкашиваются и при этом она жадно курит, будто поедает, сигарету. На неё и так, то ли жалко (не прикалываться на счёт жалка у пчелы) , то ли страшно смотреть, а когда та курила, хотелось дать хорошую пощечину.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 5 июня 2017 г.
Книга Снов. Эпизод 5. Утопленная. Luna Dark 19:30:40
Она никогда не умела плавать, но вода манила её. Река, что мирно текла недалеко от дома девушки, вновь призвала её к себе. Юная особь в длинном шифоновом платье неосознанно ступала по теплому песку. Песчинки слегка врезались в хрупкие стопы. Вот и вода. На мгновения девушка остановилась, но тут же продолжила путь. Мокрое платье прилипало к ногам, но не могло остановить её. Она дошла до места, где вода достигала шеи. Ещё шаг и она нырнет в бездонную пропасть. Нога отрывается от дна, заносится вперед и ступает в подводную яму. Девушка наконец осознает, что происходит, но уже поздно. Она паникует, кричит сквозь воду, впуская ту в легкие. Дыхательные пути горят от речной воды. Кислород, как и сознание, окончательно покидает тело девушки. Она запутывается в водоросльц возле самого дна, где её главный страх наконец овладеет девушкой.
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 4 июня 2017 г.
Всё цветет и пахнет, хрен пойми, на что пошла аллергия. Luna Dark 19:21:11
Всё цветет и пахнет, хрен пойми, на что пошла аллергия.
комментировать 3 комментария | Прoкoммeнтировaть
Бесит Luna Dark 19:12:08
На зло своей нервной системе смотрю новости на украинских и российских каналах (если кто не знал, на первых можно встретить встретить передачи на чистом русском). Вспомним недавнюю новость о Анне Ярославне. Одни говорят, что она украинка, другие -- россиянка. Я никогда не любила историю, но и я понимаю, что обе стороны не правы. Анна, как и её отец, жила до распада Киевской Руси, на основе которых появились Россия, Украина и Белоруссия. Она не являлась ни россиянкой, ни украинкой, ни беларусской (не знаю, правильно ли). Они с отцом были русичами, тоесть предками трёх вышеупомянутых народов. Прошу беон не судить меня, реально глупо получается.
комментировать 2 комментария | Прoкoммeнтировaть
четверг, 1 июня 2017 г.
Немного мини-историй из сегодняшнего дня Luna Dark 19:55:04
Украшали зал шариками. Я их подавала, а друг развешивал. Поскольку вешали высоко, тот вылез на стремянку. Сначала её держал другой парень, но вскоре где-то ушел. Ну, что делать, я стала вместо него.
- А, это ты.
- Я. Страшно, да?
- Да пошла ты.
Видели бы вы его эмоции. Я многих пугаю и это не секрет.
***
Кому-то помогала встать. Девочка была в шоке. Жара 30 градусов минимум, а мои руки холодные, как лед.
- Ты вампир?...или змея?
Поднадоели уже.
комментировать 7 комментариев | Прoкoммeнтировaть
среда, 31 мая 2017 г.
Струны души моей безболезненно рвутся. Мне пофиг уже, что назад не... Luna Dark 19:53:46
Струны души моей безболезненно рвутся.
Мне пофиг уже, что назад не вернуться,
Что буду навеки одна в этом скучном бреду.
Сквозь туман густой иду в кромешную тьму.
И в сумеречных, вечно мрачных тонах
Останусь в чувствах прошедших заточена...
Прoкoммeнтировaть
вторник, 30 мая 2017 г.
Скиньте кто-нибудь свои любимые фото... Luna Dark 19:32:05
Скиньте кто-нибудь свои любимые фото звезд/кумиров (желательно с именем, или псевдонимом). Может вдохновлюсь и нарисую)
комментировать 2 комментария | Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 28 мая 2017 г.
Мне одиноко. Го общаться, можно в виде игры Luna Dark 19:38:38
Мне одиноко. Го общаться, можно в виде игры
Прoкoммeнтировaть
пятница, 26 мая 2017 г.
Книга снов. Эпизод 4. Luna Dark 08:48:00
Книга в черной обложке с серебряной надписью покоилась на запыленном столе. Этот дом весь пропитан тьмой. Красное платье с черными кружевами тихо опускается на грязный пол. Слезы катятся по щеке солеными бисеринками. Почему мне так хорошо и плохо здесь? Я сижу на холодном полу. Через приоткрытое окно залетает ветерок, колышет мои волосы. Тишина успокаивает и я засыпаю.
комментировать 1 комментарий | Прoкoммeнтировaть
четверг, 25 мая 2017 г.
Luna Dark 16:24:58
Запись только для друзей.
Наткнулась в шкафу на "Портрет Дориана Грея". Стоит ли читать? Luna Dark 15:12:23
Наткнулась в шкафу на "Портрет Дориана Грея". Стоит ли читать?
комментировать 43 комментария | Прoкoммeнтировaть
среда, 24 мая 2017 г.
Холодными пальцами по клавишам Я играю пустым, голым стенам. Здесь... Luna Dark 19:32:27
Холодными пальцами по клавишам
Я играю пустым, голым стенам.
Здесь нынче нет никого живого,
Мне даже легче как-то от этого.
И музыки мотив бессмысленно
Летит в открытое старое окно.
Когда с музыкой наедине ты
Играешь давних гениев сонеты,
Душа взлетает выше голубых небес,
Тебе не страшен ни один бес.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 22 мая 2017 г.
Го общаться, мышки летучие мои?) Luna Dark 18:31:16
Го общаться, мышки летучие мои?)
Прoкoммeнтировaть
 


Ангел с демонским сердцемПерейти на страницу: 1 | 2 | 3 | следующуюСледующая »

читай на форуме:
нужен такой плагин
Ключ поверни и полители,выхода нет,...
Что общего у ворона и письменного с...
пройди тесты:
Соеденённый Мир, 13 часть
Полюбить робота, а может всё таки...
Разум и Чувства
читай в дневниках:
Опрос: Ты в мире аниме,твоя реально...
Тест: Color of the soul - Цвет души...

  Copyright © 2001—2018 BeOn
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх